В Індії паніпурі мають традиційний вигляд хрустких порожнистих кульок з різноманітною начинкою. На майстер-класі ми обіцяли вам показати техніки різних країн, тож паніпурі у нас  будуть не пусті хрусткі кульки, а начинені рубленою дичиною, які будуть подаватися зі смаженим раменом, карпатським трюфелем і зморшками. Саме так цю страву бачить спікер Taste of Ukraine, шеф-кухар Руслан Свинаренко, який відповідає за м’ясну частину страви. А паніпурі готуватиме кондитерка, пекарка та спікерка Taste of Ukraine — Марина Мироненко. 

На майстер-класі з приготування паніпурі Марина підніме тему гастрокультурного мосту між Україною та країнами Сходу. А сьогодні у блозі Taste of Ukraine вона розказує, чому варто готувати паніпурі українцям.

Різна форма-одна суть

Паніпурі-маленька кулька, яка захопила інстаграм. І ось я, українка,  що на минулому майстер-класі Taste of Ukraine готувала хрустке тісто у фритюрі, думаю: чим вона краща за наші вергуни? Тож на майстер-класі  з паніпурі ми не будемо готувати індійську страву — ми будемо будувати кулінарний міст між Делі й Чечелевом чи Драбовом через гру форм.

Хрускіт — це, погодьтеся, міжнародна мова щастя.

Вулична їжа — мова зрозуміла всім

У кожній культурі є своя «їжа з нічого». Знайдіть народ без тіста й олії — і я поставлю вам паніпурі без начинки. В Індії — це хрустка кулька з рідиною. У нас — чібереки, вергуни, пампухи. І всі вони чудово хрустять. А хрускіт — це, погодьтеся, міжнародна мова щастя.

Винахідливість бідної кухні

В основі паніпурі — борошно, вода, сіль. Тобто той самий набір, з якого українці роблять усе — від вареника і галушок до весільної пампушки. Це не просто простота — це стратегія виживання з творчим підходом, оскільки готували з того, що було в наявності.

Паніпурі як ще одна форма українського стрітфуду

Їжа, яку їдять руками — це завжди щиро. Паніпурі не потребує ножа і виделки, як і наші чібереки, пампухи і вергуни. Головне, щоб було смачно і щоб соус не потік на сорочку (або хоча б не в перші 10 секунд).

Їжа, яку їдять руками — це завжди щиро.

Мільйон інтерпретацій

Паніпурі – універсальна основа для використання на кухні. Низька собівартість, легкість в приготуванні, купа ідей для використання. Можна їсти сухими, присипавши спеціями, можна заповнювати бульйоном чи соусом (грибний, з копченої риби, зробити будь-яку калатушу чи підливу), заповнювати тартаром, мусом, піною, гелем. Це можуть бути солодкі інтерпретації з полуницею, сметаною, медом.

Сучасна українська кухня — це не лише збереження традицій, а й активна інтерпретація форм і сенсів. У ній не соромно звертатися до технік чи структур інших культур — навпаки, саме через таку відкритість вона демонструє свою життєздатність і глибину.

Сучасна українська кухня — це не лише збереження традицій, а й активна інтерпретація форм і сенсів.

Переосмислюючи хрусткі форми — від вергунів і пампухів до умовного паніпурі — ми не втрачаємо ідентичність, а розширюємо її. Адже форма — це лише інструмент, а українська кухня говорить через смак, текстуру, простоту й багатозначність начинки.

У нових комбінаціях, у мінімальних інгредієнтах і в хрусткому укусі — звучить сучасний голос кухні, яка вміє бути традиційною і сміливою водночас.

Автор: Марина Мироненко (кондитерка, пекарка, спікерка Taste of Ukraine).